Всі новини Івано-Франківська

Сьогодні президент НОК Сергій Бубка зустрівся з Івано-Франківським міським головою Віктором Анушкевичусом та заступником голови обласного відділення НОК Мирославом Карабіним.

За даними опитування Консорціуму Менеджмент Консалтинг Групп, Карпатский регіон залишається привабливим для молоді віком від 18-29 років та працівників приватних структур. Відповідно, до Карпат поїде 49%. Решта їде до Криму (16%,), в іншу область - 17%, країни Європи - 20%, Азії - 3%, екзотичні країни - 3%, Росію - 12%, ще кудись - 29%.

В Івано-Франківську співробітники карного розшуку затримали з наявним вельми невсидливого пасажира автобусів громадського транспорту. Цей 29-річний молодик ніколи не займав сидячі місця в маршрутках, але аж ніяк не через те, що такий гречний. Радше навпаки: завжди обирав таке місце розташування, шоб бути поближче до когось зі стоячих пасажирів.

18 грудня о 15.00 біля стін облдержадміністрацій в регіонах та біля Кабінету міністрів України в Києві відбудеться завершальний етап ФЛЕШПРОТЕСТМОБу "ПОВЕРНИСЬ ДО ВЛАДИ СПИНОЮ".

Понад 1 000 листів улюбленцю дітвори “Святому Миколаю” уже отримали в Маєтку святого Миколая, що у селі Пустині Косівського району на Івано-Франківщині. Вдосвіта 19 грудня – на свято Миколая чудотворця - волонтери Маєтку святого розвозитимуть солодкі подарунки “від діда Миколая” найчемнішій дітворі та різки для пустунів. Гостем “Маєтку” буде Мош Кричун, казковий улюбленець дітвори Молдови разом із дитячим взірцевим ансамблем пісні і танцю. Про це 17 грудня власкора ЗІКу повідомили у Національному природному парку “Гуцульщина”, де розташувався Маєток святого Миколая.

17 грудня на Вічевому майдані в Івано-Франківську Рада профспілок області провела акцію протесту. Наголошувалося: у Всеукраїнській акції профспілок немає жодної політики; у разі невиконання вимог на державному рівні профспілки вимушені будуть вдатися “до більш активних, радикальних дій”. Про це повідомив власкор ЗІКу.

17 Грудня 2008, 16:36, Суспільство, Переглядів: 110

Аналітичний коментар Олега Соскіна, директора Інституту трансформації суспільства, професора, завідувача кафедри міжнародної економіки і підприємництва Національної академії управління, керівника проекту

Проведення Всеукраїнського соціологічного опитування громадян стосовно їх ставлення до питань євроатлантичної інтеграції України (13–24 листопада 2008 року) стало можливим завдяки підтримці Посольства Королівства Норвегія в Україні, а також Міністерства закордонних справ України, яке послідовно проводить інформаційно-просвітницьку роботу в рамках відповідного курсу Президента України та Державної цільової програми інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції. Керівником проекту виступив Інститут трансформації суспільства, який для проведення дослідження створив Соціологічний консорціум, до складу котрого увійшли керівники науково-дослідних, експертних та університетських соціологічних центрів із різних регіонів України. Проект народився не випадково, він став продовженням великої роботи, яку ми здійснювали спільно з МЗС України протягом 2008 року. Починаючи з травня цього року, була розроблена уніфікована методика вивчення зовнішньополітичних орієнтацій громадян, зокрема щодо вступу України в НАТО, з використанням досвіду держав – членів НАТО останніх двох хвиль розширення, яка дає можливість здійснювати порівняння у просторі (різні області) та часі. Ця типова методика буде покладена в основу соціологічних досліджень з питань євроатлантичної інтеграції України, які проводитимуться в усіх регіонах України. Завдяки виробленій нами методиці можна визначити соціальні групи громадян, які орієнтовані на євроатлантичну та європейську інтеграцію України, дізнатися їх соціальний та економічний статус, віковий ценз, політичні уподобання. Це дозволяє чітко окреслити картину щодо суспільної підтримки/не підтримки НАТО, а також факторів, які впливають на ставлення різних верств населення до євроатлантичної інтеграції в кожній адміністративно-територіальній одиниці України. Отже, застосовуючи цю модель для вивчення громадської думки, ми отримуємо різні виміри та зрізи. Методика опитування пройшла апробацію на Львівщині, де було здійснено пілотне соціологічне дослідження на замовлення Львівської обласної державної адміністрації. Багатовимірний аналіз дав змогу отримати унікальні результати. Назву лише одну цифру: вступ до НАТО підтримали 73% мешканців Львівщини. Тож на прикладі Львівської області ми відпрацювали всі механізми проведення дослідження і були готові до Всеукраїнського формату опитування. Всеукраїнське соціологічне дослідження ставлення українських громадян до євроатлантичної інтеграції України виправдало наші сподівання. Вперше зроблено дослідження, в якому були задіяні потужні регіональні наукові соціологічні центри та їх представники (раніше дослідження зазвичай проводив київський пул, що складався із кількох структур). За класичною вибіркою було опитано 2000 респондентів у містах та селах усіх областей України, АР Крим, Києві та Севастополі. Система опитування була побудована таким чином, щоб інтерв’юери дійшли до будинків і квартир. Ми можемо відповідально заявити, що результати опитування є достовірними, оскільки модель його проведення була ретельно відпрацьована. Сподіваємося, що ця модель стане певним універсальним інструментом, який використовуватиметься іншими соціологічними установами для проведення відповідних соціологічних досліджень. Результати Всеукраїнського опитування, проведеного Соціологічним консорціумом під керівництвом Інституту трансформації суспільства, є обнадійливими. Я думаю, що ми вийшли на позитивний результат: в Україні утворилося стабільне плато прихильників НАТО на рівні 30% населення. На запитання "Як Ви проголосуєте, якщо відбудеться референдум щодо вступу України в НАТО?" 30,1% опитаних відповіли: "За вступ України до НАТО" і 10,2% – "Важко відповісти" (решта – проти вступу). Досить велика частка населення усвідомлює, наскільки добросусідські відносини з Альянсом важливі для нашої держави. Понад 55% вважають, що такі відносини України з НАТО є дуже важливими (21,3%) і скоріше важливими, ніж не важливими (34%) для нашої країни. Навіть в умовах надзвичайно складної політичної, економічної, фінансової та структурної кризи утримується позитивна стабільність стосовно вступу України до НАТО. На мій погляд, це дуже гарна позиція для поглиблення та інституціоналізації наших відносин із Північноатлантичним альянсом. Такий рівень громадської підтримки НАТО фактично мали Словенія, Словаччина, Албанія, Болгарія, Хорватія напередодні приєднання до Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ). Це дозволяє говорити, що ми виходимо на серйозний статус. Дуже важливо, що Західна Україна стає нашим потужним авангардом, де 2/3 громадян висловлюються за інтеграцію в НАТО, тож на них і потрібно робити ставку. У цьому регіоні відбулося від’єднання громадської думки від політичних уподобань і орієнтації на політичних лідерів. Ці позитивні явища свідчать про те, що інформаційно-просвітницька діяльність у Західній Україні ведеться досить активно як органами влади, так і громадськими організаціями. Але роботи попереду дуже багато, бо це лише початок шляху. Виходячи із результатів Всеукраїнського дослідження, наразі вже ніхто – навіть Німеччина та Франція, які вважають, що Україна не виконала всіх вимог для отримання Плану дій щодо членства в НАТО, – не може нам дорікнути, що українське суспільство не готове до ПДЧ. До речі, я б хотів акцентувати на тому факті, що тільки 10,8% українців дотримуються думки, що Німеччина дружньо налаштована до України, а 12,9% переконані, що не зовсім дружньо. Щодо Франції: 8,6% респондентів вважають, що ця країна позитивно ставиться до України, а 7,9% думають навпаки. Таким чином, якщо Німеччина і Франція наполегливо виступатимуть проти отримання Україною ПДЧ, то в громадській думці українців може відбутися серйозна кореляція стосовно їх ставлення до цих країн (а якщо вона накладеться на синдром Другої світової війни, то складеться доволі непривабна ситуація). Отже, наше дослідження важливе і з точки зору геополітичного бачення нашої країни. І наостанок хочу підкреслити, що Всеукраїнське соціологічне дослідження ставлення українських громадян до питань євроатлантичної інтеграції проводилося наприкінці листопада цього року, коли в Україні загострилася криза та почала знецінюватися гривня. І попри це ніхто з інтерв’юерів не відзначив, що були якісь брутальні відмови відповідати щодо НАТО чи грубість з боку респондентів. Навпаки, ми спостерігали позитивне ставлення людей, готовність долучитися до Всеукраїнського опитування. Отже, громадяни України усвідомлюють важливість таких досліджень і свою роль у реалізації курсу держави на євроатлантичну інтеграцію.

Результати "Всеукраїнського соціологічного дослідження ставлення українських громадян до євроатлантичної інтеграції України"

Керівник проекту – Інститут трансформації суспільства (директор – Олег Соскін).
Дослідження здійснювалося: на замовлення Міністерства закордонних справ України; за сприяння Посольства Норвегії в Україні; за експертної підтримки науковців-соціологів Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка (декан факультету соціології – Андрій Горбачик; с.н.с. – Євген Сірий) та Українського фонду "Громадська думка" (президент – Володимир Подгорнов, Львів); на основі методології, розробленої Інститутом трансформації суспільства з використанням досвіду держав – членів НАТО останніх двох хвиль розширення.
Дослідження проводилося Соціологічним консорціумом, до складу якого увійшли керівники науково-дослідних, експертних та університетських соціологічних центрів із різних регіонів України.
 Терміни проведення польового етапу дослідження: 13 – 24 листопада 2008 року.  Генеральна сукупність дослідження: громадяни України віком від 18 років і старші.  Обсяг вибіркової сукупності: 2000 респондентів.  Вибіркова сукупність відображає генеральну сукупність за такими основними соціально-демогpафічними показниками, як вік та стать. Виходячи зі статистичних даних про структуру та демографічні ознаки населення України за її окремими областями, за даними Інституту статистики України станом на 1.01.2007 року, була розрахована відповідна квотна вибірка.  Тип вибірки: багатоступенева, випадкова, квотний відбір на останньому ступені.  Для збору інформації застосовувалось стандартизоване інтерв’ю "віч-на-віч" в оселі респондента.  Введення та аналіз інформації здійснювався системою ОСА.

ЗАГАЛЬНІ РЕЗУЛЬТАТИ
На думку опитаних респондентів, найбільш пріоритетними з точки зору важливості вирішення для України є проблеми економічні та тісно пов’язана з ними проблема виходу із політичної кризи в країні. На загал (див. Табл. 1) 51.4% опитаних назвали найбільш важливою для сучасної України боротьбу з інфляцією, корупцією та безробіттям. Ще 17.7% опитаних найважливішим вважають вихід України із кризи. Питання вступу України до НАТО вважають найбільш важливою проблемою лише 3.3% опитаних.

Таблиця 1.Розподіл відповідей на запитання "Яку серед названих Вами проблем Ви вважаєте найголовнішою?"

Зміцнення обороноздатності країни	0.6%
Боротьба з корупцією	13.6%
Вступ України до НАТО	3.3%
Підвищення правового захисту громадян	5.2%
Боротьба з інфляцією	22.3%
Прийняття нової Конституції України	1.3%
Зниження рівня безробіття	15.4%
Зниження рівня соціального розшарування в суспільстві на бідних і багатих	7.6%
Інтеграція України з Європейським Союзом	1.1%
Інтеграція України з Росією	5.5%
Підтримка національної культури й української мови	0.4%
Подолання політичної кризи	17.7%
Покращення екології	1.7%
Зниження рівня злочинності	1.1%
Зміцнення суверенітету України	0.9%
Інше	1.1%
Важко відповісти	1.3%

Отже, приєднання до НАТО не перебуває у фокусі уваги громадян. Є більш нагальні сьогоденні проблеми, ніж вступ до НАТО. Хоча в цілому ми розуміємо, що фокус уваги людей ("порядок денний") в першу чергу створюють ЗМІ, вони привертають увагу людей до тих чи інших проблем у суспільстві, від активності висвітлення ЗМІ залежить значною мірою інтерес людей до тих чи інших питань. Тим не менше, 30% опитаних проголосували б за вступ України до НАТО на референдумі. Також серед опитаних 30% вважають, що Україна має приєднатися до ПДЧ і таким чином продовжити свій рух у напрямі євроатлантичної інтеграції. Серед тих, хто підтримує необхідність приєднання до ПДЧ, майже 90% (а це 28% загальної кількості опитаних) вважають, що вступ до НАТО стане гарантією територіальної цілісності України. Отже, видається, що бажання приєднатися до НАТО є не ідеологічним, а цілком прагматичним. Можна припустити, що саме впевненість у тому, що НАТО стане гарантією територіальної цілісності країни, є одним із найбільш важливих чинників підтримки євроатлантичної інтеграції. Бажаним вступ України до ЄУ є приблизно для 56% опитаних. Причому підтримка вступу до НАТО досить тісно пов’язана з підтримкою руху в напрямі до Європейського Союзу. Зокрема, серед симпатиків вступу до НАТО майже 92% вважають, що Україна має прагнути вступу до ЄУ, та 84% вважать, що вступ до НАТО допоможе вступу до ЄУ. У цілому ж 34% респондентів вважають, що вступ до НАТО допоможе Україні приєднатися до ЄУ. Отже, 30% респондентів готові проголосувати на референдумі за вступ України до НАТО (див. табл. 2).

Таблиця 2.Розподіл відповідей на запитання "Як Ви проголосуєте на референдумі щодо вступу України до НАТО?"

 

За вступ України до НАТО	30.1%
Проти вступу України до НАТО	59.6%
Важко відповісти	10.2%

Причому значна більшість, понад 82% опитаних (див. табл. 3), вважає, що саме на референдумі має вирішуватися питання про вступ України до НАТО. Саме такий шлях вступу до НАТО був заявлений як єдино можливий Президентом України і активно пропагується ЗМІ.
Таблиця 3.Розподіл відповідей на запитання "Як має вирішуватися питання вступу України до НАТО?"

Рішенням Верховної Ради України	8.8%
Всеукраїнським референдумом	82.4%
Інше	1.2%
Важко відповісти	7.6%

Підтримка вступу до НАТО має чіткі регіональні особливості. Вони змінюються від 69% на Заході, до 11% на Сході (див. Табл. 4). Причому, як це часто буває і при вивченні політичних орієнтацій, розподіл у Центрі близький до загальноукраїнського.

Таблиця 4.Регіональний розподіл відповідей на запитання "Як Ви проголосуєте на референдумі щодо вступу України до НАТО?"

	Захід	Центр	Південь	Схід
За вступ України до НАТО	69.0%	31.5%	18.7%	10.9%
Проти вступу України до НАТО	22.2%	53.9%	73.6%	81.0%
Важко відповісти	8.7%	14.5%	7.7%	8.2%

Аналіз зв’язку підтримки вступу до НАТО із віком респондентів демонструє, що вищу підтримку (порівняно із загальноукраїнським рівнем) демонструють молоді люди (37% у групі респондентів віком 18-25 років), найнижчу підтримку (23%) – респонденти у віці 56 років та старше (див. Табл. 5). Поясненням такої особливості (чим молодшим є вік, тим більшою є підтримка курсу на вступ до НАТО) може бути те, що молоді люди у віці 18-25 років не читали радянських газет, не слухали радянське радіо, не дивилися радянське телебачення та навчалися у школі за іншими, не радянськими, підручниками з історії.

Таблиця 5.Розподіл відповідей на запитання "Як Ви проголосуєте на референдумі щодо вступу України до НАТО?" у групах респондентів, виділених за віком

	18 – 25 років	26 – 40 років	41 – 55 років	56 років і старше
За вступ України до НАТО	36.9%	33.5%	31.2%	23.1%
Проти вступу України до НАТО	54.0%	54.5%	61.0%	65.7%
Важко відповісти	9.1%	12.0%	7.8%	11.2%

Вираженого зв’язку між підтримкою вступу до НАТО та освітою респондента наші дані не демонструють, крім однієї особливості. Майже вдвічі менше (порівняно із загальноукраїнським рівнем) підтримує вступ до НАТО група респондентів із початковою та неповною середньою освітою (у цій групі за вступ до НАТО готові проголосувати тільки 16.5% респондентів), але ця група є досить нечисельною і у вибірці, і у генеральній сукупності в цілому, а отже, не справляє значного впливу на загальну картину. Аналіз зв’язку підтримки вступу до НАТО та сфери зайнятості респондента свідчить, що найбільшу підтримку (35-37%) демонструють студенти, а також працівники державних та бюджетних установ, найнижчу підтримку (22-23%) – пенсіонери та домогосподарки. Є чіткий зв’язок між підтримкою вступу до НАТО та рідною мовою респондента. Серед тих, хто вважає своєю рідною мовою українську, готові проголосувати на референдумі за вступ до НАТО 42%, тоді як серед тих, хто вважає своєю рідною мовою російську, підтримати вступ до НАТО на референдумі готові лише 11%. Чітким та яскраво вираженим також є зв’язок між підтримкою вступу до НАТО та матеріальним станом респондента. Чим кращою є власне визначення свого матеріального стану респондентом, тим більш ймовірною є підтримка респондентом вступу до НАТО на референдумі.

Таблиця 6.Розподіл відповідей на запитання "Як Ви проголосуєте на референдумі щодо вступу України до НАТО?" у групах, виділених за самоідентифікацією власного матеріального стану респондентів

	Не вистачає навіть на харчування	Вистачає на харчування. Для придбання одягу, взуття тощо потрібно заощадити або позичити	Вистачає на харчування, одяг, взуття тощо. Однак на більш дорожчі покупки та витрати потрібно заощадити або позичити	Вистачає на харчування, одяг, взуття тощо. Однак на покупки дорогих речей та на великі витрати потрібно заощадити або позичити	Вистачає на харчування, одяг, взуття, дорогі речі, великі витрати тощо. Однак для таких покупок, як машина, квартира потрібно заощадити або позичити
За вступ України до НАТО	12.7%	22.4%	35.7%	38.7%	49.5%
Проти вступу України до НАТО	81.9%	65.0%	55.3%	50.6%	37.1%
Важко відповісти	5.4%	12.5%	9.1%	10.7%	13.3%

Цікавим також є зв’язок між підтримкою вступу до НАТО та власним досвідом роботи або навчання за кордоном. Серед тих респондентів, хто заявили, що вони або хто-небудь із їхніх близьких за останні 5 років виїздили за кордон для навчання або роботи (таких респондентів 25%), рівень підтримки вступу до НАТО є більш високим, ніж в Україні загалом, і дорівнює 40.3%. В той же час у групі респондентів, які ні самі, ні їх близькі родичі не виїжджали за останні 5 років за кордон для навчання або роботи, підтримка вступу НАТО на референдумі знаходиться на рівні 27%, що є нижче, ніж в Україні в цілому. Цікавим є зв’язок підтримки вступу до НАТО з оцінкою респондентами власного рівня поінформованості стосовно цілей, завдань та діяльності НАТО. Представлена нижче Табл. 7 демонструє, як "працює" відоме у соціології та соціальній психології правило – "підтримують тоді, коли мають достатньо інформації". Чим вищою є самооцінка поінформованості, тим вищою є підтримка вступу до НАТО. Найнижчий рівень підтримки демонструють ті, хто не може навіть оцінити свій власний рівень поінформованості (а таких респондентів є 18%).

Таблиця 7.Розподіл відповідей на запитання "Як Ви проголосуєте на референдумі щодо вступу України до НАТО?" у групах, виділених за самооцінкою респондентами власної поінформованості про цілі, завдання та діяльність НАТО

	Високий	Середній	Низький	Важко відповісти
За вступ України до НАТО	43.3%	37.6%	20.8%	11.9%
Проти вступу України до НАТО	53.3%	56.5%	62.5%	70.4%
Важко відповісти	3.3%	6.0%	16.6%	17.8%

Зв’язок із політичними орієнтаціями. Більшу підтримку вступу до НАТО демонструють ті, хто на останніх виборах голосував за блок НУ-НС (68.4%) та блок БЮТ (51%). В той же час значно меншу, ніж взагалі по Україні, демонструють підтримку вступу до НАТО ті, хто на останніх виборах голосував за Компартію (3.6%) та Партію регіонів (8.2%).

ВИСНОВКИ

Громадська думка стосовно підтримки чи не підтримки вступу до НАТО не є достатньо сформованою. Є значна частина тих громадян, хто ще не визначилися зі своїм рішенням щодо цього питання. Загальний рівень підтримки вступу до НАТО в Україні сягає 30%. Підтримка вступу до ЄУ є вищою (56%) та досить тісно й позитивно пов’язана із підтримкою вступу до НАТО. Підтримка вступу до НАТО має чітко виражену регіональну особливість – із просуванням від західного регіону до східного рівень підтримки суттєво зменшується. Молоді люди більше схильні підтримувати вступ до НАТО порівняно із людьми старшого віку. Низьку (порівняно із загальноукраїнською) підтримку вступу до НАТО демонструють респонденти із початковою або незакінченою середньою освітою (16.5%). Серед груп за сферами зайнятості високу підтримку демонструють студенти та працівники державних і бюджетних установ (35-37%). Порівняно низьку підтримку демонструють пенсіонери та домогосподарки (22-23%). Більш забезпечені (за самооцінкою власного матеріального стану) респонденти більш схильні підтримувати вступ до НАТО порівняно із людьми, менше матеріально забезпеченими. Ті, хто вважає своєю рідною мовою українську, демонструють вищу підтримку вступу до НАТО (42%) порівняно з тими, хто рідною вважає російську мову (11%). Більшу підтримку вступу до НАТО демонструють ті, хто має власний досвід (або досвід близьких родичів) роботи або навчання за кордоном протягом останніх 5 років (40%). Більш поінформовані (за власною оцінкою) респонденти схильні більше підтримувати вступ до НАТО – зі зростанням поінформованості зростає і рівень підтримки. Більшу підтримку вступу до НАТО демонструють прихильники НУ-НС (68.4%) та БЮТ (51%), меншу підтримку – прихильники Компартії (3.6%) та Партії регіонів (8.2%).

 

Західна аналітична група

В Івано-Франківській області у зв"язку з економічною кризою підприємства уже звільнили або попередили про звільнення близько 3 тис. працівників, повідомив перший заступник голови ради профспілок Івано-Франківської обл. Володимир Уєвич. "В межах 3 тисяч", - сказав він.

Що сьогодні означає бути членом НСПУ? Якщо раніше за цією фразою крилися статус письменника, високі гонорари, вагомі соціальні пільги та привілеї то що тепер? Чи повинна Спілка письменників жити за правилами ринкової економіки, чи потребує вона державної опіки?

Що означає бути модним у Івано-Франківську? Нестандартним диваком (а бувають стандартні диваки), стильною кралечкою чи, може, яскравою зіркою (як варіант - яскравим місяцем)? І де, цікаво, локалізується мода у Франківську? Спробуємо розібратись.